Дубнівський НВК: "ЗНЗ І-ІІІ ступенів - ДНЗ"

Мета: виховувати у дітей бережливе ставлення до книги як джерела знань, формувати уміння робити з книгою; розвивати інтерес до читання. Прищеплювати любов та шану до книг.

Місце проведення: класна кімната.

Обладнання: маска звірів, букви-корони та розділові знаки, записи пісень.

Учень 1: Серед лісу, на галяві,

Де пташиний спів

Зібралися собі звірята

В школі лісовій.

Учень 2: Тут вони вивчали

Букви цілий рік,

Речення писали,

Пізнавали світ.

Лисичка: Дивіться, любі друзі!

Який великий лист

Старенький дядько Ворон

До школи нам приніс.

Білка: Ану, Зайчатко, швидше

Його нам прочитай

Дізнаємось тоді ми

Про що він написав.

Зайчик читає лист

Звірята, любі, з школи лісової.

На наше свято ми чекаєм вас.

І просим, завітайте ви обов’язково

У наш перший клас.

Вовк: Ура! Нас запросили діти на свято! Мерщій йдемо до них.

(Входять Їжачок та Ведмідь).

Їжачок: Що це таке? Що тут за диво? Чому так багато малюків?

Ведмедик: Я теж дивлюся, ну і бачу –

Веселе свято в дітлахів.

Їжачок: Ходім хутчіш, ходім поближче, Про все дізнаємось скоріш.

Ведмідь: Добридень, звірята! Ми раді вас бачити.

Їжачок: А куди це ви йдете?

Ведмідь: А що це за свято? Ми теж хочем подивитись.

Вовк: Ми й самі добре не знаємо. Ходім з нами.

Білка: Добрий день! Це 1 клас? А яке ж це свято у вас?

Учень: На високім видноколі

Зайнялась зоря

Свято в школі

Свято в школі,

Свято Букваря.

( Пісня ________________________________________________)

Учень 2. Є святкових днів багато

На листах календаря,

А між нами наше свято,

Вшанувати Букваря.

Учень 3: День вітання і прощання

Свято перших букварі,

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

Учень 4: Любі гості, мами й тати,

В нас – Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

У гості в перший клас.

Учень 5: Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо.

Книжки читати вміємо.

( Пісня ________________________________________________)

Учень 1: Є книг багато радісних, печальних

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – усім книжкам начальник,

І звуть її – Буквар.

Учень 2: Із нього слів не вируба сокира

А це малятам кращий в світі дар.

Дитячі душі гріє він – Буквар.

Учень 3: Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю – по сторінках своїх.

І от привів нарешті – подивіться

У мудрий світ чудесних книг.

Учень 4: Ясне сонечко проміння

Посилає щедро в клас

Це воно, напевно, знає,

Що сьогодні свято в нас.

Учень 5: Букви старанно вивчали

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали Букваря.

Зайчик: Ой! Як гарно! І ми також букви вчили, нам буде тут цікаво!

(Пісня ___________________________________________________)

Букви: Ми літери відомі,

Ми всякому знайомі,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні,

Бо кожна жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

А - А маленька наша Алла

Рушничок на річці прала

Мама Аллі говорила:

«Ти б його уже сушила!».

Але Алла тільки прала,

Як сушить вона не знала.

Б - Біг бичок білий, біг

А в бичка збитий ріг.

З ким ти буцався, бичок,

Що зламав собі ріжок?

З хижим вовком я змагався

У бою ріжок зламався.

Боронив же я телятко,

Бо телятко – це малятко.

В - Веселка веселу хустину

Повісила біля хатини.

Війнув вітерець і хустина

У небо злетіла із тину.

Г - Га-га-га та ге-ге-ге.

Це напевно буква ге.

Бо вона якраз така,

Наче шия в гусака.

Г - Ґава гречно газдувала

Гогель – могель готувала.

Ґедзь наївся – просто жах,

Ґудзик тріснув на штанцях.

Д - Дощик діти зустрічають

Дружно з хати вибігають.

У калюжах ніжки гріють,

Підрости скоріше мріють.

Е «Е» - сказала буква Е,-

Звір мене не дожене!»

І, махнувши нам рукою,

Е – зробилася луною.

Є Єноти вивели гуляти

Своє єдине дитинча.

За їх сім’єю вовк зубатий

Єхидно стежить з-за куща.

Ж- Жабенята на лужечку

Повсідались у кружечку.

В жмурки грають жабенята

Жаба-мама вчить стрибати.

Хто стрибає недалеко,

Дожене таких лелека.

З- Звуки шапку-невидимку одягли,

І в букварик непомічені ввійшли.

Хай працюють ваші вуха

Звуки можна тільки слухать,

Букви можна розглядати,

Можна їх намалювати.

Звуки вимовляються

Букви всі читаються.

И И – потрібна в алфавіті

Будуть вчити її діти

З неї слова не почнеш,

Та не раз її знайдеш.

І Буква І – неначе свічка.

З ясним вогником вгорі.

А погасне – чорний гнотик

Стане крапкою над і.

Ї Їде зайчик у трамваї

І довкола позирає.

Тут підходить їжачок

І говорить: «Ваш квиток!».

Червоніє зайчик хутко

І дає листок капусти.

Пожував їжак листок

Це,- говорить, - не квиток.

Доведеться вам зійти

І додому пішки йти.

Й Буква Й така ж, як И,

Наче рідні дві сестри

Лиш зійшов над нею місяць,

Став ріжками догори.

К Каченята йшли рядочком

Раптом гілочку знайшли.

Із якої два листочки

Вниз і вгору відросли.

Качка дітям: «Ках-ках-ка. Придивіться – буква «КА».

Л Літом ластівка літає,

Ластів’ят малих навчає:

« Не лінуйтесь, ластів’ята,

Вчіться літачком літати,

Бо як літо відлітуєм,

Ми за море помандруєм».

М Миші милом миску мили,

Миші мило загубили

Може, мило в річку впало?

Може, мило жаба вкрала?

І маленьких жабенят

Милить милом аж до п’ят.

Н Чи це буква, чи драбина?-

Дивувалася дитина.

Ну, якщо один щабель,

То, звичайно, буква «Ен».

О О – наділо окуляри,

Озирнулося навколо.

Все навкруг – то буква «О».

Кругле сонце, місяць в небі,

Очі круглі, сині в тебе,

І годинник, і м’ячі …

Кругле все, як не скачи!

Надулось, ніби булька:

Я найкраща в світі буква!

П Перепілка - гарна птиця

Та вона хлоп’ят боїться,

А хлоп’ята візьмуть гілку

І лякають перепілку.

Не потрібно так лякати:

В неї п’ять перепеленять.

Р Равлик лізе на стеблинку,

Сам несе свою хатинку.

В нього ріжки коротенькі

І чутливі, мов антенки.

Налякався і завмер-

Схожий став на букву «Ер».

С Гусак Букварика приніс,

Щоб гуси вчили букви «Ес».

Сьогодні всі,- гусак кричить,-

На букви «ес» словечка вчіть!

Т Молоточок, молоточок,

Поможи забить гвіздочок!

Мною ви не заб’єте,

Я ж залізна буква «Те».

У «У» - сподовалась вужу.

Вуж сказав: «Усіх прошу

Гарно букву У писати

І також мене згадати».

Ф Знає добре буква кожна,

Що хворіти їй не можна,

І тому на фіззарядку

Всі побігли без оглядки.

Зупинилися сестрички

На пісочку біля річки.

Буква «еф» гукає збоку:

Всім узяти руки в боки!

І робіть як я, дівчатка,-

Починється зарядка.

Х Глянь, схрестились дві стеблини,

Бо висока лепеха.

Посміхнулася дитина:

То зростає буква «ха».

Ц Дві стовпці в траві лежать,

Знизу перекладина.

Братик мовить:- « Буква «це»

У траву покладена.

Заберемо. Школярі

Будуть вчити в Букварі.

Ч Буква «Че» немов стілець,

Догори лиш ніжки.

Навіть з цифрою чотири

Буква схожа трішки.

Ш Швидко синку прокидайся,

В школу вчитися збирайся,

Маєш зошит і Букварик

Скоро будеш ти школярик.

Щ Буква «Ща» сказала: «Ша»,

Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,

Хоч стрибати так не можу…

А відгадка тут проста:

Я - з хвостом, ти - без хвоста.

Ь Я – не шість,

Я м’який знак,

Це повинен знати всяк.

Я не літера проста,

Я пом’якшую слова.

Ю Братик з колесом на дроті

Так біжить, що не зловлю.

Зупинивсь він біля плоту

І стоїть, мов буква «Ю».

Я Я, дівчата, винувата,

Визнаю свою вину.

Згодна я завжди стояти

Навіть після букви «ю»

І тепер від «А» до «Я»

Букви всі – одна сім’я.