Дубнівський НВК: "ЗНЗ І-ІІІ ступенів - ДНЗ"

https://drive.google.com/open?id=17QEjBnp4UrANxW0bPPEu8VxqwONzgZfL

І. За змістом прочитаного:

1. Як називалась контора, в якій працював  головний герой твору? («Скрудж і Марлі»)
2. З якими природними явищами автор порівнює Скруджа? (Зі снігом, морозом, градом, зливою жорстоким і невблаганним вітром)
3. Як поводились люди, зустрівшись зі Скруджем на вулиці? (Вони обходили його стороною, не вітались)
4. Яка погода була надворі в той час, коли ми знайомимося з героєм? (Година була холодна, похмура, мороз аж проймав)
5. Який вогонь горів у коминку Скруджа? (Там ледь жевріло)
6. Чому Скрудж ніколи не зачиняв дверей у своєму кабінеті? (Щоб наглядати за писарем)
7. Біля чого намагався зігрітися писар  на своєму робочому місці? (Біля свічки)
8. Кого відігнав Скрудж страшним прокльонам від своїх дверей? (Маленького хлопчика)
9. Кого ще прогнав Скрудж зі своєї контори в цей святковий вечір? (Свого племінника і збирача коштів для бідних)
10. Що висіло на дверях домівки Скруджа? (Молоток)
11. Чому Скрудж любив темряву? (Тому що темрява – річ дешева)
12. Що побачив Скрудж на дверях замість молотка? (Обличчя давно померлого Марлі)
13. Скільки років минуло від дня смерті Марлі? (7 років)
14. Для чого Марлі з’явився Скруджу? (Щоб допомогти Скруджу змінитись)
15. Хто розпочав мандри Скруджа? (Дух минулого Різдва)
16. Звідки розпочалась подорож Скруджа у минуле? (З дитинства)
17. Назвіть єдиних друзів Скруджа у дитинстві? (Книги та літературні герої)
18. Кого пригадав Скрудж, дивлячись на себе, малого хлопчика, всіма забутого, покинутого? (Того хлопчика, якого він прогнав від дверей своєї квартири)
19. Хто така дівчина у траурі? (Колишнє кохання Скруджа)
20. Хто або що розбило їхнє кохання? (Золото, гроші, нестримний потяг до збагачення)
21. Ким тепер стала та дівчина? (Доброю матір’ю родини, поважною пані)
22. Куди пролягла друга мандрівка Скруджа? (У теперішнє)
23. Скільки дітей мав писар і як звати його дружину? (5 дітей, дружина - Белінда)
24. Що мала на святкову вечерю ця сім’я? (Велику гуску з картоплею та підливою, пудинг, яблука, каштани, помаранчі)
25. Де ще побував Скрудж з Духом? (У рудокопів; в охоронців маяка; в хаті племінника )
26. Від чого пом’якшало Скруджеве серце під час перебування в хаті племінника? (Він почув ту пісню, яку колись співала його сестричка Фанні)
27. Якого кольору вбрання мав Дух майбутнього? (Чорного)
28. Яка доля постала перед Скруджем? (Самотня смерть)
29. Хто розкрадав майно померлого і чому? (Люди, які раніше в нього працювали. І ніхто з них не висловив жалю за Скруджем)
30. Що насамперед збагнув Скрудж, прокинувшись? (Побачив, що завіса на його ліжку ціла , і зрозумів, що живий)
31. Що відчував він тепер? (Тремтів від радості)
32. Як розпочав Скрудж Різдвяний ранок? (Відіслав подарунок своєму писарю – великого індика)
33. Ще неймовірно потішило його під час прогулянки містом? (Що люди віталися  з ним і бажали здоров’я та радості)
34. У кого Скрудж просив вибачення під час зустрічі? (У збирача коштів і просив прийняти від нього гроші)
35. До кого завітав у гості Скрудж цього дня? (До свого племінника)
36. Що зробив Скрудж для родини писаря Боба Кретчита? (Він збільшив йому платню, допоміг вилікуватися Тайні Тіму)

ІІ. Про кого ці слова?

1. «Це був старий грішник – заздрий, жадібний, твердий і гострий, як кремінь». (Скрудж)
2. «Не було вітру жорстокішого, вітру упертішого, дощу такого невблаганного, як він». (Скрудж)
3. «Він швидко замкнув двері, краще замотав хустку круг шиї (пальта в нього не було) і побіг … додому». (Писар)
4. «… він був у вузьких  штанах і високих чоботах… Ланцюг, що тяг він за собою, був прив’язаний йому до стану… Тіло його було прозоре…». (Тінь Марлі)
5. «Цей гість був чудна істота. Він мав дитячу постать, однак був більш схожий на діда… Він держав гілку вічнозеленої рослини, а вбрання на ньому було прикрашене літніми квітами. Од голови його йшло світло…». (Дух минулого Різдва)
6. «Він сів на лавку і заплакав,… побачивши себе самого, забутого, як бувало завжди на Різдво». (Скрудж)
7. «Вона була завжди таким тендітним створінням і могла зів’янути від найменшого подиху вітру, але серце в неї було добре». (Фанні)
8. «Вони запросили до себе на святкування Різдва всіх рідних, знайомих, людей з вулиці. Коли забава закінчилась, вони стали по обидва боки дверей і потискаючи кожному гостеві руку, бажали щасливих свят». (Пан і пані Фецвіг)
9. «…коло нього сиділа кохана дівчина в жалобі, сльози столи у неї в очах і блищали од світла». (Скруджева кохана дівчина)
10. «Він брав усього 15 шилінгів на тиждень, - і, незважаючи на це, дух Різдва поблагословив його маленьку домівку». (Боб Кретчит)
11. «Вона увійшла червона, але з широким усміхом на устах, і внесла пудинг… прикрашений зверху різдвяною гіллячкою». (Пані Кретчит)
12. «Він сидів дуже близько від батька. Батько ніжно і ласкаво тримав його маленьку і худу ручку, немов боявся, щоб ніхто не одібрав того синочка від нього». (Тайні Тім)
13. «Коли залунала ця пісня, він згадав усе, і серце його все м’якшало і м’якшало…». (Скрудж)
14. «Він затримувався коло постелі хворих…, одвідував людей, що тяжко змагалися з долею, підходив до вбогого. В богадільні, в тюрми, в усякий притулок біди і нужди… приносив він благословення і показував..., через що були всі ті печалі і нещастя». (Дух теперішнього Різдва)
15. «Після тієї пригоди Скрудж не бачився більше з духами, але все життя він поводився, як наказує  любов до людей, уміючи відривати від себе й допомагаючи іншим…». (Скрудж)

ІІІ. Кому належать ці слова?

1. «Хоч Різдво і не поклало мені в кишеню ані шматочка злата чи срібла, я все ж певен, що воно мені дало добро і буде ще давати; я славлю його». (Племінник Фред)
2. «Коли б я міг робити так, як бажаю, то я б кожного дурня, що шляється та славить Христа, зварив разом з його різдвяною стравою й поховав би, застромивши ялинку йому в серце». (Скрудж)
3. «У це свято більш ніж коли хотілося купити деякого припасу для бідних… Тисячі людей не мають найпотрібнішого!». (Збирачі коштів для бідних)
4. «Ніяке каяття не може полагодити життя, страчене даремно». (Тінь Марлі)
5. «Звичайно, добре слово, привітний усміх грошей не коштує, але часом добре слово – дорожче нам за великі кошти!». (Пан Фецвіг)
6. «Я тобі казав, що я показую тільки тіні минулого,  через це не вини мене за те, що вони подібні до правди». (Дух минулого Різдва)
7. «Мені приємно нагадувати про Різдво Того, хто робив калік ходячими, а сліпих видющими…». (Тайні Тім)
8. «Нехай буде над кожним з нас Боже благословення, його любов і ласка». (Тайні Тім)
9. «Коли в тебе людське серце, а не камінь, не говори більше ніколи тих лихих, неправдивих слів! Чи тобі ж зважати, кому жити, кому – вмирати? Може, на Божий погляд, ти менше вартий життя, ніж мільйони таких бідних, як Тайні Тім». (Дух теперішнього Різдва)
10. «Який би він не був, а дай Боже йому веселого Різдва й щасливого Нового року! Він не прийняв од мене цього побажання, але нехай воно збудеться! За здоров’я дядька Скруджа!». (Племінник Фред)
11. «Я вирішив стати іншим чоловіком; через те я готовий терпіти твож товариство з подякою». (Скрудж)
12. «Як люди живуть – такий їм має бути і кінець, коли вони не змінять свого життя». (Скрудж)

Із посібника «Навчальні ігри на уроках зарубіжної літератури. 5-11 класи/Упор.І.Дворницька, Л.Зіневич»