1
Святкова церемонія вручення паспорта громадянина України
«Ми – громадяни України»
Звучить музика. Заходять учні 11 класу.
Ведучий 1 Доброго дня, шановні учні, батьки, вчителі та гості! Ми всі
сьогодні зібралися на свято повноліття наших одинадцятикласників, які
ще зовсім недавно здавалося таким безпорадними і малими, а вже
сьогодні стоять на порозі зрілості.
Ведучий2 Кожен з нас сьогодні відчуває хвилювання, дивлячись на своїх
дітей, вихованці, які сьогодні, отримавши паспорти, стануть повноправними
громадянами України. Це їхнім молодим рукам творити майбутнє нашої держави.
В.1. В нашій дружній родині, що школою зветься.
Є присутніми гості, бо так здавна ведеться.
Ми їх бачити раді на нашому святі.
В.2. Ми раді вітати на нашому святі гостей:
В.1. - батьків, знайомих, товаришів22
В.1. Урочиста церемонія вручення паспортів України учням 11 класу,
оголошується відкритою!
Музика. Звучить Гімн України.
У житті – розкритій книзі –
Сторінок безліч є,
В яке вписати мусиш
І ти життя своє.
Вписати не чорнилом,
А полум’ям душі.
Ти Україну рідну
Для щастя бережи.
В.1. Основним документом за яким живуть люди України – є Конституція України прийнята 28 червня 1996 року
В.2. Згідно статті 4 Конституції України «В Україні існує єдине
громадянство. Свідченням громадянства в Україні – є поспорт
Паспорт - є основним документом, який засвідчує особистість громадянина.
Перші свідоцтва особистості з’явилися у 18 столітті.
В 1721 році Петро Перший ввів обов’язкові паспорти для селян, які
тимчасово покидали місця постійного проживання.
До кінця 19 століття паспорти набули вигляду книжечки, де зазначалося
походження, стан, віросповідання особистості і стояла відмітка про реєстрацію.
Після 1917 року паспорти було відмінено. Свідоцтвом особистості вважався будь – який документ - від довідки волосного виконавчого комітету до профспілкового квитка.
27 грудня 1932 року паспорти повернули у великі міста, райцентри.
Військовослужбовцям, інвалідам та жителям сільської місцевості паспорти не видавались. В 60 – ті роки 20 століття Микита Сергійович Хрущов ввів паспорти для населення, яке проживало в сільській місцевості.
З 1974 року затверджене положення про паспортну систему і паспорт став
безстроковим.
Ведучий 1 Але перш ніж зробити цей відповідальний крок – вручити паспорти, а значить визнати дорослість і підтвердити громадянство, давайте дамо слово нашим одинадцятикласникам і запитаємо в них, чи готові вони до цього?
Юнак 11 класу
Здавалося всім, що дитинство безкрає,
Немає воно своїх меж і кінця.
Та злинув той час, і дитинство минає,
Прийшла довгождана хвилина оця.
Дівчина.
Сьогодні скажемо: «Прощавай, дитинство!»
Встигли діти уже підрости,
На порозі стоїть громадянство,
І засвідчать про це паспорти.
Юнак
Сьогодні юність у права вступає,
І стоїмо ми біля зрілості порогу.
Час повноліття паспорти вручає
І відкриває нам нову дорогу.
Дівчина
Давайте ми з вами на цьому порозі
Згадаємо дещо про нас:
Дитячий садочок,
І перший дзвіночок,
І першу стежину в наш клас.
Дівчина.
Ой, всякого бувало, згадати навіть смішно
Про наші витівеньки, про той веселий час!
О, наші вчителі, ми згадуємо Вас ніжно
І просимо Вас згадати цікаве щось про нас.
Учень
Як же нам забути всі ті хвилювання,
Коли вперше в школу мами нас вели.
Школярами стати мали всі бажання,
Щоб усім довести, що вже не малі.
Учень
Шановні вчителі
Наші наставниці й матері!
Ви добро в наші голови сіяли,
Ми довік будем Вас величати.
Учень
Стали Ви для нас честю і совістю,
І якби ми могли порівнять
Все життя наше з книгою – повістю,
То Вас автором треба назвать.
Учень
І просимо вчительку першу
сказати в цей день своє слово.
Ви для нас джерело усіх звершень
Не забудем довік вашу мову
Ведучий
Просимо поділитися спогадами про ваших учнів, які колись були маленькими Кулакевич Ніна Іванівна
Ведуча. 2
Юні громадяни! Всіх вас привітати
В цей для життя важливий час,
Успіхів та долі побажати
Прийшов увесь 10-й клас.
(Привітання 10 – класників).
Рідний наш одинадцятий клас,
Той, що першим в школі називали.
Що ж тепер побажати в цей час,
Ніби все, що могли, вже сказали?
Скоро рушите в довге життя
Із новим ХХІ століттям,
Побажаємо щастя й добра
Вам, тепер подорослівшим дітям.
Бережіть свої вірність і честь.
Те святе, чому школа навчила,
І щоб кожний, хто зна вас в лице,
Міг сказати: «Це добра людина».
Хай не згасне вогонь у серцях,
Хай буяє наснага і сила,
Хай вам буде завжди вороття
До землі, що так любо зростила.
Хай таланить рокам молодим,
Не впадіть на життєвому полі,
Хай завжди для вас буде святим
Той вогонь, що у батьківськім домі.
Щоб життя дарувало добро,
Йдіть твердим і упевненим кроком,
Щоб не соромно потім було
Перед совістю і перед Богом.
Не чекайте під камінь води,
Прокладаючи щастю дорогу,
І приходьте частіше сюди,
До оцього шкільного порогу.
Бережіть вірних друзів своїх
І вшановуйте батьківське слово,
Не забудьте порад цих простих
І дотримуйтесь обов’язково.
Щоб у старості, повній тепла,
Кожна мати, що вас народила,
Стиха мовити твердо могла:
- Я пишаюсь тобою, дитино.
Ведуча. Ну ось і пролунали всі вітання і побажання в адресу 11-класників. Я
гадаю,що цього дня вони ніколи не зможуть забуть, давайте ще раз послухаємо наших дорослих дітей, молодих громадян України.
(Заключне слово 11-класників).
Вітаймо друзі день чудовий цей
Карбується хай в нашій пам’яті ця днина
Бо в мить оцю в оцю хвилину
Святкуємо день нагородження громадянина
Сьогодні присутні тут мама і тато,
І нині для всіх нас важливий цей час.
Нарешті прийшло повнолітнє свято,
Яке в цьому залі зібрало всіх нас.
Приємно, що з нами найближчі нам люди:
Батьки, вчителі, наші друзі шкільні.
Ви поруч завжди булі з нами і всюди,
Нас завжди зігрівали ці усмішки ясні.
Це свято важливе. Його всі чекали.
Чекали – коли ж вручать нам паспорти?
Документ, що засвідчує нашу дорослість.
Документ, що дає нам не просто права,
А дає ще й обов’язки, відповідальність
І ми усвідомлюєм – це не лише слава.
Стали дорослими хлопці й дівчата,
Про що говорять, власне, й паспорти.
І соромно вже якось пустувати,
З низькими балами додому йти.
Ми вже дорослі, ми вже не діти
і склавши руки не будем сидіти,
бо кожний із нас має мету,
а в серці мрію золоту.
Ведучий Ось і настала та хвилююча хвилина коли нашим одинадцяти класникам буде вручено основний документ громадянина України, нашої великої сильної держави.
Ведучий Для вручення паспортів запрошується директор школи Кулакевич А.Р
- Ми, майбутні випускники Дубнівської загальноосвітньої школи отримавши паспорти України, перед обличчям своїх батьків, вчителів та
шкільних друзів сьогодні обіцяємо:
- Обіцяємо тобі, Батьківщино, бути законослухняними громадянами. Своєю
працею примножувати твої багатства та силу.
- Понад усе шанувати працьовитість і майстерність, моральну чистоту,
людяність, чесність і порядність, будемо примеренними до недоліків, до
проявів зла, насильства, дбатимемо про рідну природу, примножуватимемо
багатства рідної землі.
- Обіцяємо вам, батьки, не забувати родинного тепла і вогнища, стати опорою в вашому житті і продовжити наш славний рід. Що б не чекало нас в житті, ми обіцяємо завжди повертатись до отчого дому.
- Обіцяємо вам, вчителі, стати предметом вашої гордості, виправдати всі ваші
зусилля і старання, довіку пам’ятати про вашу турботу, цінувати все те, чому
ви так терпляче навчали нас.
- Обіцяємо тобі, школо, не заплямувати звання твого випускника, довіку
пам’ятати про час , який ми провели в твоїх стінах і часто приходити до
твого шкільного порогу.
- Ми обіцяємо бути достойними пам’яті тих, хто віддав своє життя за честь і
незалежність нашої держави.
- Всі разом Обіцяємо ! Обіцяємо! Обіцяємо!
Ведучий Слово для привітання надається класному керівнику Кравчуку Олегу Степановичу
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де народилися, завжди святі
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Пісня_____________________
Ведуча:
Дитинство позаду. Що буде в майбутньому – знає лише доля. Та доля привітна до тих, хто прагне стати сильним і справедливим, до тих, хто хоче залишити добрий слід на землі. І сьогодні, беручи до рук цю темно – синю книжечку, не забувай: жовто – золотаві лани пшениці та голубизна рік чекають від вас добрих справ і високих помислів.
|